Токсичне організаційне середовище  — це не лише робота, яка Вам не подобається. У нашій професійній діяльності бувають і хороші дні, і не дуже, коли нам просто хочеться, аби вони чим швидше закінчилися. Іноді в такі дні ми приймаємо хибні рішення, котрі впливають на нашу кар’єру.

 

Токсичне середовище має вплив не лише на нашу роботу, а й на наше життя. Наслідками цього можуть бути розчарування, відсутність мотивації, вигорання (виснаження, burnout), депресія, хвороби, невпевненість у собі тощо. У більшості випадків ми стикаємось із наслідками тоді, коли, можливо, вже надто пізно, оскільки з плином часу ми накопичили всі ці негативні реакції без проведення глибокого аналізу причин та без будь-яких конкретних дій, коли щось пішло не так.

Рівень толерантності залежить від людини, і є чимало людей, котрі йдуть на компроміси з різних причин: їм нічого більше не лишається або вони не знають, як вчинити інакше, їм нема куди йти, вони вже у певному віці, коли їх ніхто не бере на роботу, вони бояться змін, особливо якщо вони мають сім’ї, борги тощо.

Сенс полягає не в тому, щоб судити про наслідки, а у причинах, що призводять до виникнення такого токсичного середовища, і в тому, що ми можемо зробити, аби бодай зменшити, якщо не попередити і усунути наслідки.

 

Як ми можемо зрозуміти, що середовище, в якому ми працюємо, є токсичним або стало таким? Ось декілька ознак.

1. Погане спілкування на всіх рівнях.

Хоча спілкування вважається важливою цінністю в усіх компаніях та просувається в усіх матеріалах (на веб-сайтах, в інтранеті, у брошурах, презентаціях, в соціальних мережах тощо), якщо воно не має втілення на рівні компанії, тоді воно просто залишається на словах. Відсутність спілкування (комунікації) чи погане спілкування негативно впливає як на індивідуальному, так і на організаційному рівнях, створює плутанину та демотивуючу робочу атмосферу.

Що таке погане спілкування?

  • - Постійна відсутність ясності у роботі з проектами;
  • - Беззмістовні й неконструктивні ролі та обов’язки працівників;
  • - Працівники отримують різну інформацію від різних людей;
  • - Пасивноагресивне спілкування ;
  • - Ніхто нікого не слухає;
  • - Постійне спілкування у неробочий час;
  • - Відсутність зворотного зв’язку;
  • - Агресивна мова.

 

2. Плітки та угрупування

Вони проявляються у наявності групи чи кількох груп людей, які збираються, пліткують та кепкують зі своїх колег. Очевидно, що існування таких груп є цілком невигідним в організаційному плані, а ознаки, що свідчать про їхню наявність, можуть бути наступними:

  • - Постійне відчуття виключення із групи людей;
  • - Проекти часто пропонуються певній групі, незалежно від таланту чи досвіду;
  • - Переважна частина робочого часу витрачається на розмови пошепки або в чатах соцмереж;
  • - Загальна зовнішня незацікавленість групи в чомусь, окрім пліток чи “драми”.

 

3. Погане управління.

Не дарма говорять, що з компаній йдуть не люди, а менеджери. ВІдсутність управлінських навичок, мікро-менеджмент, неповага, знущання, агресивна поведінка, надмірний контроль, тиск результатів лише створюють токсичне середовище для працівників.

 

4. Немотивовані колеги.

Немотивовані колеги негативно впливають на робочу атмосферу та на Ваш настрій. Як позитивні, сповнені ентузіазму, мотивовані колеги можуть надихнути Вас на покращення працездатності, так само і немотивовані колеги можуть потягнути Вас у протилежний бік.

 

5. Відсутність можливостей для росту і навчання

Якщо компанія не пропонує таких можливостей, з’являються рутина, обмеження та відсутність будь-яких шансів на прогрес, і відповідно, Вам доведеться прийняти відповідне рішення.

 

6. Велика плинність кадрів

Велика плинність кадрів  є ознакою того, що справи в компанії йдуть не так, як належить. Люди йдуть не тому, що їм добре, а через добре обґрунтовані причини. Крім того, якщо мають місце неправомірне звільнення, це явні ознаки неорганізованого середовища, відсутності напряму розвитку та перспективи.

 

7. Відсутність рівноваги між особистою та професійною сферами

Чимало менеджерів призначають зустрічі саме наприкінці робочого дня, протягом всього дня дивляться на годинник та слідкують за часом, коли  працівники приходять та йдуть з роботи, пишуть електронні листи чи телефонують співробітникам у неробочий час або у вихідні. Відсутність поваги до особистого життя співробітників може призвести до серйозних розчарувань, спонукаючи їх у певний момент залишити роботу.

 

Усе це відбувається навіть в онлайн середовищі, а кризовий період лише загострив організаційні кризи та виявив вразливі місця, якими чимало менеджерів не знали і досі не знають як управляти.

 

Рішення існують, і звільнення з компанії після перших таких ознак не обов’язково має бути одним з них. Перш ніж прийняти рішення залишити корабель, було б ідеально дати ще один шанс та зосередити свою увагу на позитивній поведінці працівників, спонукаючи їх працювати разом для створення більш дружнього, відкритого та гнучкого середовища, яке було б ближчим до людей.

 

Організаційні зміни можливі при усвідомленні їхньої необхідності, а також того, що ефекти токсичного середовища можуть бути вкрай негативними, що всі люди розуміють, з яких причин компанія не може розвиватися у токсичному середовищі, що всі люди добре знають свої ролі та обов’язки, і що вони разом працюють над позитивними змінами організації. зусилля повинні робитися не однією людиною, а командою, і бути направлені на досягнення одних і тих самих цілей.